Радянська влада в Україні 1917- 1919 рр.

Радянська влада в Україні 1917- 1919 рр.

1. Встановлення більшовицької радянської влади в Україні відбулося при зовнішньому збройному втручанні з боку комуністичної Росії. Після ультиматуму 4 грудня 1917 р. Центральній Раді більшовицькі війська наступного дня розпочали наступ на територію УНР і 8 грудня зайняли Харків. Там, під захистом московських багнетів, зібрався I Всеукраїнський з'їзд Рад, повністю контрольований Москвою, і 12 грудня 1917 р. резолюцією "Про організацію влади в Україні" проголосив в Українській Народній Республіці радянську владу. Одночасно обрано вищий розпорядчий і законодавчий орган влади на період між з'їздами Рад - Центральний виконавчий комітет (ЦВК) на чолі з Ю. Медведєвим. ЦВК 17 грудня сформував уряд - Народний Секретаріат у складі 11 секретарств, який очолив М. Скрипник. Місцевими органами радянської влади проголошувалися губернські, повітові, волосні, сільські та міські ради робітничих, селянських і солдатських депутатів та надзвичайні органи влади - ревкоми, реввійськревкоми, надзвичайні комісії.

2.Перша радянська влада протрималася до березня 1918 р., коли більшовицьку армію витіснили з України німецько-австрійські війська, які відновили УНР. Вже в умовах кризи гетьманського режиму, 28 листопада 1918 р. більшовики створили в Курську Тимчасовий робітничо-селянський уряд України а чолі з Ю. П'ятаковим. За допомоги російських радянських військ цей уряд 6 січня 1918 р. захопив Харків, проголосив Україну соціалістичною радянською республікою - УСРР, декларувавши її федерацію з Росією. 29 січня ЦВК, який очолював В. Затонський, призначив новий уряд - Раду Народних Комісарів (Раднарком, РНК) і голову Раднаркому - X. Раковського. Місцевими органами влади залишилися ради, ревкоми та створені комітети бідноти (комбіди). 

Г. Петровський

3. В умовах денікінської окупації України, витіснені звідси більшовики створили в Москві 11 грудня 1919 р. Всеукраїнський революційний комітет, який перебрав на себе найвищу законодавчу та виконавчу владу в УСРР. Очолював Всеукрревком Г. Петровський. У кінці лютого 1920 p., після вигнання денікінців і чергового встановлення радянської влади, відновили діяльність ВУЦВК, Раднарком та місцеві органи більшовицької диктатури. В Україні остаточно встановилася радянська влада.

           

Установлення радянської влади в 1919 р.

На початку 1919 р. радянські війська здобули вирішальну перемогу в боротьбі з Директорією. 3 січня 1919 р. Червона армія зайняла Харків, куди переїхав Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 6 січня була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). До травня 1919 р. Червона армія встановила контроль майже над усією територію України, що входила до складу Російської імперії. III Всеукраїнський з'їзд Рад (6-10 березня 1919 р.) обрав радянську форму державності. В Україні вдруге (вперше - 25 грудня 1917 р.) була встановлена радянська влада.

«Червоний терор» 

                                                                                                                                                                                                                                               

 Становлення більшовицького режиму супроводжувалося посиленням «червоного терору». У 1919 р. була створена Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК), яку з квітня 1919 р. очолив М. Лацис. Створювалися «народні суди» й революційні трибунали, робітничо-селянська міліція.

Фізично знищувалися «класові вороги»: поміщики, капіталісти,  офіцери царської армії, члени антирадянських партій, священики, представники інтелігенції, селяни та ін. Правові і моральні норми не бралися до уваги. Методами «червоного терору» були: військова блокада, захоплення заручників, виселення сімей, масові страти. Знищувалися як реальні супротивники більшовиків, так і випадкові люди. Особливо багато жертв було серед повстанців-махновців, селян півдня України.

Цього часу в Україні створювалася система примусових робіт і перші концтабори, через які в 1920-1921 pp. пройшли 25-30 тис. чоловік.

Тимчасова інструкція

Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні

Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні — інструкція, яку видав Тимчасовий уряд Росії Генеральному секретаріату УЦР—УНР 4 серпня 1917. Ця інструкція фактично перекреслювала усі попередні домовленості між Центральною Радою та Тимчасовим урядом. Після бурхливих триденних дебатів Центральна Рада була примушена прийняти інструкцію.

Головні положення

• Генеральний Секретаріат мав стати органом тимчасового уряду
• Повноваження Генерального секретаріату суттєво обмежувалися. З його компетенції вилучалися військова та харчова справа, міжнародні зносини, пошта та телеграф тощо.
• Правочинність Генерального секретаріату поширювалася лише на п'ять з дев'яти українських губерній — Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську.

Документ : 

Інструкція від 04.08.1917
Документ по состоянию на июнь 2008
                       Тимчасова інструкція
     Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні
                            
     1. На   час   до  вирішення  справи  про  місцеве  врядування
Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим
органом  тимчасового  уряду  є  Генеральний Секретаріат,  которого
призначає тимчасовий уряд по пропозиціям Центральної Ради.
     2. Уповноваження  Генерального  Секретаріату  поширюються  на
губернії:   Київську,   Волинську,   Подільську,   Полтавську    і
Чернігівську,     з    виключенням    мглинського,    суражського,
стародубського  і  новозибківського  повітів.  Вони  можуть   бути
поширені і на инші губернії, чи частини їх, в тім разі як утворені
в цих губерніях на  основі  постанови  тимчасового  уряду  земські
інституції висловляться за бажаність такого поширення.
     3. Генеральний   Секретаріат   складається   з    генеральних
секретарів  по відомствам:  а) внутрішніх справ,  б) фінансів,  в)
хліборобства,  г) освіти,  д) торгу і промисловости,  є) праці,  а
також  секретаря  по  національних  справах і генерального писаря.
Крім цього,  при Генеральному Секретаріаті  є  для  контролю  його
справ   генеральний   контрольор,  що  бере  участь  у  засіданнях
Генерального Секретаріату  з  правом  рішаючого  голосу.  З  числа
секретарів не менше чотирьох повинні бути заміщені з особ,  які не
належать  до  української  національности.  При  Секретаріаті   по
національних справах встановлюються три посади товаришів секретаря
з тим,  щоб всі чотири найбільш  численні  національності  України
мали  кожна свого представника в особі секретаря або одного з його
товаришів.
     4. Генеральний  Секретаріат  розглядає,  розробляє й подає на
затвердження тимчасового уряду проекти, що торкаються життя краю і
його   врядування.  Проекти  ці  можуть  бути  перед  поданням  їх
тимчасовому уряду внесені на обговорення Центральної Ради.
     5. Уповноваження   тимчасового  уряду  по  справах  місцевого
управління,  що входять у  компетенцію  пойменованих  у  статті  3
відомств,  здійснюються  через генеральних секретарів.  Докладніше
визначення цих справ буде подане в особливому додаткові.
     6. По всіх справах,  зазначених в попередній статті,  місцева
влада краю звертається  до  Генерального  Секретаріату,  як  після
зносин  з  тимчасовим урядом,  передає його розпорядження і накази
місцевій владі.
     7. Генеральний Секретаріат подає список кандидатів на урядові
посади,  обов'язки яких торкаються пунктів,  зазначених в статті 5
справ.
     8. Стосунки вищих державних  установ  і  окремих  громадських
відомств з  секретаріатом і окремими секретарями по належности,  а
також  останніх  з  вищими  державними  установами  і  відомствами
робиться через особливого комисара України в Петрограді.  Так само
йдуть і законодатні пропозиції і проекти,  які торкаються місцевих
справ України,  як також і заходи загальнодержавного значіння, які
виникли в окремих відомствах  або  обговорені  міжвідомственими  і
відомственими  комісіями  і вимагаючі через особливе відношення до
України участи представника управління в зазначених комісіях.
     9. В негайних і настирливих випадках вищі державні установи і
відомства сповіщають про свої накази місцеву владу  безпосередньо,
сповіщаючи одночасно про ці накази секретаріат.
 Міністр-предсідатель                                 О.Коренський
 Міністр юстиції                                          Зарудний
                                  Петроград, 4 (17) серпня 1917 р.
___________________
     Нова Рада.  - 1917,  6 серпня.  - N 107;  Вестник  Временного
правительства. - 1917, 5 (18) августа. - N 123 (169).

Велике зображення

   Територія автономної України, визнана російським урядом згідно з «Тимчасової інструкції»

  Претензії Генерального Секретаріату

   Межі проживання українців

   Російська Імперія

   Австро-Угорська Імперія

   Румунське королівство

   Сербія